Search

Нові імена 125-річної історії коледжу

Нові імена 125-річної історії коледжу


Готуючись до відзначення 125-ї річниці від дати заснування фахового навчального закладу в Заліщиках, продовжуємо досліджувати його літопис. Нещодавно вдалося встановити ім'я ще одного керівника нашого коледжу 80-річної давності періоду Другої світової війни. Ці дані виявлено під час опрацювання архіву періодичної преси 1941-1944 років.

Як відомо, в період німецької окупації, попри всі репресії і обмеження для українців, німецька влада не забороняла фахову сільськогосподарську освіту в Генеральній губернії. У Галичині, як і в решті дистриктів краю, окупаційною владою було дозволено функціонування мережі чотирьох основних типів освітніх закладів: 1) чотирирічні початкові або народні школи; 2) дворічні фахові школи; 3) гімназії; 4) дворічні вищі фахові курси.

На кінець 1941-1942 н. р. на території Галичини діяло 5 сільськогосподарських шкіл, у яких навчалося 200 учнів та 71 фахова школа різного роду з 11 тисячами учнів. В їх числі - також Державна городнича школа (Staatliche gartenbauschule) у Заліщиках. Вона була утворена на базі Заліщицького технікуму плодоовочівництва та городництва. В перших пів року окупації навчання не проводилося, але господарство школи продовжувало функціонувати. А з березня 1942 р. заняття в школі відновлено.

Про діяльність Державної городничої школи дізнаємося з допису в газеті «Станиславівське слово» від 16 серпня 1942 року. Тут повідомляється, що навчання у школі розпочалося 1 березня 1942 р. Прийнято 37 учнів, яким за повідомленням кореспондента: «Під дбайливою опікою директора школи С. Ганкевича, як самі учні заявляють, живеться добре; за 10 золотих місячною оплатою учні мешкають в інтернаті (гуртожитку - М.С.), за науку платять 20 золотих місячно. Харч добрий, здоровий з власної кухні при школі, гігієнічні умовини без закиду. Учні працюють по 4 год. денно практично в городі, та другі 4 год. використовують на навчання. У школі вчать: релігію, німецьку мову, математику, про гігієну, листування; з професійних: городництво, садівництво, управа зел і квітів та землезнання».

Власне з цього допису і стало відоме ім'я ще одного з керівників Городничої школи періоду Другої світової війни. Цим директором школи був Степан Ганкевич.

Учні та працівники Державної городничої школи, в центрі сидить С. Ганкевич

Степан Ганкевич народився у 1910 р. в с. Дзвиняч, Заліщицького повіту в сім'ї священника Ізидора Ганкевича. Його мати Марія Ганкевич (Соневицька) в 1930-х роках вела в гуртку «Хліборобського вишколу молоді» цього села секцію господинь, де влаштовувала заняття для жінок і дівчат по веденню домашнього господарства. Ізидор Ганкевич був священником на парафії у с. Дзвиняч з 1909 до 1938 р., активно проводив просвітницьку роботу. Завдяки діяльності товариства «Сільський господар» багато юнаків і дівчат згодом продовжували навчання в державних школах, і зокрема в Городничій школі в Заліщиках. Так, із Дзвиняча її учнями стали в цей період Визнюк Мар'ян, Бариський Марко, Паньків Павло, Найдан Василь, Мотика Владислав,

Огородник Мар'ян та інші. Навчалися тут також Гавчук Йосип та Марусик Павло з села Жежава (Зелений гай), Белендюк Богдан, Запоточна Марія, Лопух Марія, Олійничук Юстина, Шийчук Гнат, Виклюк Марія, Земледух Юстина і Марія, Пахольчак Іван з села Торське, а також юнаки з села Ворвулинці Котузяк, Павлюк, Круцяк та інші.

Учні мали до обіду теоретичне навчання, а в другій половині дня працювали в саду та городі школи. Жили в різних гуртожитках - хлопці на другому поверсі школи, дівчата в гуртожитку біля залізниці. Харчувалися власним коштом, для чого було організовано своєрідну продуктову складчину. Учні або їх родичі почергово на місяць чи тиждень привозили або приносили з дому олію чи сало «на обмазь», крупи й муку, молоко та сир.

Учні та вчителі Городничої школи в Заліщиках, кінець червня 1942 року

Навчальний рік закінчило 8 серпня 1942 р. 30 учнів. Як відзначено в дописі «Учні школи тішаться, що по щасливому закінченні навчання, будуть мати змогу, одержавши відповідну підготовку, розбудовувати наші сільські занедбані сади й городи та працювати в користь собі та народові. Слідом перших учнів повинні піти багато селянських синів, щоб навчитися працювати при господарській віднові краю. До того Українські Окружні Комітети подбають для кожного охочого абсольвента (випускника – М.С.) цієї школи про відповідну, працю та заробіток».

З осені 1942 р. окупаційна влада призначила директором Городничої школи О. Гудзяка, а С. Ганкевича став його заступником. Більш детальна біографія С. Ганкевича невідома. Помер у 1965 році.

Учні державної Городничої школи з її керівництвом та представниками влади міста Заліщики.

Сидять - 4-й зліва директор школи О. Гудзяк, крайній справа - завуч школи С. Ганкевич, 1942 рік.

Так в роки Другої світової війни, попри всі складнощі і визиски окупаційної влади українського населення, все ж робилися спроби зберегти фахову сільськогосподарську освіту. В цьому немала заслуга українських громадських економічних, кооперативних та просвітницьких організацій.

А пам'ятна фотогалерея керівників закладу фахової передвищої освіти в Заліщики, історія якого в 2023 р. налічує 125 років, поповниться портретом ще одного з організаторів його колективу в середині ХХ сторіччя.

Шануймо наше минуле, працюймо, навчаймось і борімось заради майбутнього України.


Михайло СОПИЛЮК, дослідник історії коледжу

: