Підвищення кваліфікації
Підвищення кваліфікації
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників – це процес безперервного професійного розвитку, спрямований на оновлення та вдосконалення знань, умінь і навичок викладачів відповідно до сучасних вимог освіти.
Цей процес регулюється Законами України «Про освіту», «Про фахову передвищу освіту», Положенням про підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Процедуру, види, форми, обсяг (тривалість), умови підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників визначено Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 "Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників".
Метою підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників є їх професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти.
Формами підвищення кваліфікації є:
-
інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
-
дуальна, на робочому місці, на виробництві тощо.
Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.
Основними видами підвищення кваліфікації є:
-
навчання за програмою підвищення кваліфікації, у тому числі участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо;
-
стажування.
Програми підвищення кваліфікації
Відповідно до пункту 10 Постанови №800 програма підвищення кваліфікації затверджується суб'єктом підвищення кваліфікації та повинна містити інформацію про:
- її розробника (розробників);
- найменування; мету;
- напрям;
- зміст;
- обсяг (тривалість), що встановлюється в годинах та/або в кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС);
- форму (форми) підвищення кваліфікації;
- перелік компетентностей, що вдосконалюватимуться/набуватимуться (загальні, фахові тощо).
Обсяг (тривалість) програми підвищення кваліфікації визначається відповідно до її фактичної тривалості в годинах без урахування самостійної (позааудиторної) роботи або в кредитах ЄКТС з урахуванням самостійної (позааудиторної) роботи.
Кожен педагогічний і науково-педагогічний працівник зобов'язаний щороку підвищувати кваліфікацію з урахуванням особливостей, визначених законодавством (ч. І ст. 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
Підвищення кваліфікації є необхідною умовою атестації (ч. І п. 8 Положення про атестацію). Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника не може бути менше ніж 120 годин упродовж п'яти років перед атестацією (п. 12 Постанови №800).
Керівник, заступники керівника, керівник філії, відділення, циклової, методичної комісії закладу дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти, які вперше призначені на відповідну посаду, проходять підвищення кваліфікації відповідно до займаної посади протягом двох перших років роботи.
Не пізніше 25 грудня працівник повинен поінформувати керівника закладу освіти або уповноважену ним особу про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році з додаванням копій отриманих документів про підвищення кваліфікації. Відповідна інформація зберігається в особовій справі працівника відповідно до законодавства (п. 20 Постанови №800).
Напрями підвищення кваліфікації
Основними напрямами підвищення кваліфікації (п.15 Постанова №800) є:
- розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій);
- формування у здобувачів освіти спільних для ключових компетентностей вмінь, визначених частиною першою статті 12 Закону України "Про освіту";
- психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки;
- створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості (специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;
- використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку;
- мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність;
- формування професійних компетентностей галузевого спрямування, опанування новітніми виробничими технологіями, ознайомлення із сучасним устаткуванням, обладнанням, технікою, станом і тенденціями розвитку галузі економіки, підприємства, організації та установи, вимогами до рівня кваліфікації працівників за відповідними професіями (для працівників закладів професійної (професійно - технічної) освіти);
- розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти, науково-методичних установ та їх заступників) тощо (пункт 14 Порядку).
У разі викладання декількох навчальних предметів (дисциплін) педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами у міжатестаційний період в межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації, визначеного законодавством.