Search

Обрати мову



Друге цвітіння

Фотофакт

Друге цвітіння

ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім Є.Храпливого» був заснований 1898 року як садівнича школа, де готували садівників для тодішніх польських маєтків, адже тогочасні Заліщики входили до складу Польщі. На міжвоєнні роки припадає розквіт курортних Заліщиків та розквіт садівничої школи. Саме тоді були закладені виноградники, а сорти під назвою «заліщицьких» були відомі далеко за їх межами. Традиції школи були продовжені сільськогосподарським технікумом, радгоспом-технікумом, а згодом коледжем ім.Є.Храпливого. На території навчального закладу та колекційно-дослідних полях вирощувались не тільки плодово-ягідні та овочеві культури. Сотні сортів налічували квіткові насадження.

В 70-х роках було закладено дендропарк, який на сьогодні налічує близько 200 сортів зелених насаджень. З ранньої весни до пізньої осені милують око кущі форзиції, хеномелесу та спіреї японської, вейгели багатоквіткової, піонії деревовидної, тюльпанового дерева, хісакури, платану західного та багатьох інших сортів. Та справжньою окрасою дендропарку є магнолія.

Основні її екземпляри біля навчального корпусу коледжу двох сортів: магнолія Суланжа та магнолія Кобус. Розцвітають вони ранньою весною, покриваючи квітами дерева, які ще не встигли розпустити зелене листя. Цьогорічна погода внесла свої корективи, і ось наприкінці липня магнолія Суланжа вирішила порадувати відвідувачів дендропарку яскравими квітами.

Магнолія в квітні                                                   Магнолія в липні

Можливо їх менше, як навесні, проте мають незвичний вигляд серед рясного зеленого листя. Таке цвітіння нехарактерне для цих рослин в нашій місцевості. А квіти магнолії стали приємною несподіванкою для колективу коледжу та гостей навчального закладу.

Очевидно це стало знаком вдячності за проведену нещодавно «зелену толоку» по догляду за дендропарком, проведену працівниками коледжу. Це черговий раз підтверджує те, що потрібно жити в гармонії з природою, і вона віддячить людям приємними сюрпризами.

Юрій Війтик

: