Розвиваємо наукові контакти з представниками Інституту народознавства НАН України
29 серпня 2026 р. відбулася зустріч з представниками Інституту народознавства Національної академії наук України. Ця академічна установа, яка знаходиться в місті Львові, є провідним осередком етнологічних, мистецтвознавчих, фольклористичних та музеєзнавчих досліджень у західноукраїнському регіоні. Одним із загальних напрямів наукових досліджень Інституту є тема «Надбання народного мистецтва у збагаченні і розвитку духовності українського суспільства».
Структурним науковим підрозділом Інституту народознавства НАН України є відділ мистецтвознавства. Його співробітники вивчають історію українського мистецтва; українське сакральне мистецтво від середньовіччя до модернізму; історію архітектури та монументально-декораційного мистецтва (орнаменту); соціальну історію мистецтва та ін. Саме з метою збору матеріалів для реалізації тематики наукових досліджень працівники цього Інституту відвідали Заліщики.
Групу науковців, з якими працював автор допису, очолила Софія Король, завідувачка відділу мистецтвознавства, кандидат мистецтвознавства, яка досліджує історію українського мистецтва, зокрема історію релігійного мистецтва ХІХ – першої половини ХХ ст. В складі групи була також Оксана Герій, старша наукова співробітниця цього відділу, кандидат мистецтвознавства,тематикою наукових зацікавлень якої є історія українського церковного мистецтва та архітектури, дослідження зовнішнього і внутрішнього оздоблення церковних споруд XVII–XIX століть та вивчення пам'яток неовізантійського стилю в Галичині. Ще один наш гість - Ростислава Грималюк, старший науковий співробітник, кандидат мистецтвознавства, доцент, яка досліджує проблематику українського образотворчого та монументального мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Науковці відвідали храм Покрови Пресвятої Богородиці та парафіяльний музей, створений з ініціативи пароха о. Івана Сендзюка за участю викладачів коледжу Юрія Війтика та автора цього допису.
Гостей ознайомлено з історією побудови та оздоблення храму. В парафіяльному музею науковці вивчали і описували окремі експонати, з інтересом прослухали розповіді про історію парафії, служіння священників в різні історичні періоди.
Особливий інтерес викликала тема церковної та світської архітектури на прикладі історичних будівель ХІХ- початку ХХ століть в м. Заліщики. Йшлося зокрема про реалізовані в нашому місті проєкти львівських архітекторів Сильвестра Гавришкевича, Івана Левинського, Альфреда Каменобродського споруд храму Покрови Пресвятої Богородиці, шпиталю, садівничої школи, колишнього будинку «Сокола», залізничного двірця.
Співробітники Інституту народознавства цікавилися інформацією про оздоблення храму та авторів розписів, зокрема митця Івана Ставничого, який був автором розпису храмів у Заліщиках та цілому ряді сіл Заліщанщини.
Торкнулися також теми знаних особистостей краю, січового стрілецтва і учасників визвольної боротьби 1917-1921 років.
Зацікавила науковців і діяльність садівничої школи в Заліщиках та історія її заснування у 1898 році. Як виявилося, деякі з випускників цієї школи першої третини ХХ століття були меценатами зібрань музею НТШ у Львові. Тож книга «На переломі століть…Становлення і розвиток фахового навчального закладу в Заліщиках у контексті суспільно-історичного розвитку краю» про історію цього закладу, прообразу сучасного коледжу, теж знайшла своє місце в переліку необхідних у народознавчих дослідженнях видань. В одному з випусків друкованого видання Національної академії наук України та Інституту народознавства НАН України, двомісячнику «Народознавчі зошити», що виходить у Львові є публікація з посиланнями на цю книгу.
Завідувачка відділу мистецтвознавства цього Інституту Софія Король подарувала примірник цього видання для музею заліщицької парафії.
А бібліотека Інституту поповниться виданнями з історії краю: «Церква Покрови Пресвятої Богородиці в Заліщиках», «Заліщанщина у боротьбі за українську державність (1917-1921)» та «Дорогою правди».
Жваве спілкування та обговорення важливих тем соціально-культурного і духовного розвитку з науковцями сприяє започаткуванню нових контактів та розширенню можливостей співпраці у залученні студентської молоді до науково-дослідницької роботи, вивчення і збереження матеріальної та духовної спадщини українського народу.
Михайло СОПИЛЮК, викладач коледжу