Формуємо культуру академічної доброчесності
12 листопада 2026 року викладачі та здобувачі освіти нашого коледжу долучилися до онлайн-семінару «Академічна доброчесність у добу ШІ: авторство, використання джерел та оцінювання самостійності роботи здобувачів», організованого Національним університетом біоресурсів і природокористування України (НУБіП України).
Захід відбувся в межах тренінгів та воркшопів для професійного розвитку викладачів і був присвячений актуальним викликам сучасної освіти, пов'язаним із поширенням технологій штучного інтелекту, їхнім впливом на освітній процес та необхідністю дотримання принципів академічної доброчесності.
Спікерами семінару виступили Володимир Назаренко, доцент кафедри комп'ютерних систем, мереж та кібербезпеки, та Олена Артюшенко, менеджерка з розвитку StrikePlagiarism.com. Вони поділилися професійним досвідом, актуальними рекомендаціями та практичними підходами до забезпечення академічної доброчесності в умовах цифрової трансформації освіти.
Під час зустрічі учасники розглянули низку важливих питань:
-
Нормативно-правові засади академічної доброчесності — сучасні вимоги законодавства, рекомендації Міністерства цифрової трансформації України та відповідальність за недоброчесне використання штучного інтелекту.
-
Режими використання штучного інтелекту — розмежування ситуацій, коли ШІ допомагає користувачеві, впливає на кінцевий результат або його використання є неприпустимим.
-
Перевірка академічних робіт — можливості систем виявлення текстових запозичень та ШІ-контенту, особливості аналізу звітів і правильна інтерпретація результатів перевірки.
-
Розмежування помилки та порушення академічної доброчесності — критерії оцінювання конкретних ситуацій, необхідність з'ясування обставин та врахування пояснень автора роботи.
-
Декларування використання ШІ — правила відкритого зазначення інструментів штучного інтелекту, способів і мети їх застосування під час підготовки навчальних та дослідницьких робіт.
-
Внутрішня політика закладу освіти щодо використання ШІ — визначення дозволених і недопустимих практик, організація контролю та формування зрозумілих правил для всіх учасників освітнього процесу.
Особливу увагу було приділено об'єктивному оцінюванню результатів автоматизованої перевірки. Наголошувалося, що високий відсоток текстової подібності або ймовірності використання ШІ сам по собі не є достатнім доказом академічного порушення. Для ухвалення обґрунтованого рішення необхідно аналізувати зміст роботи, використані джерела, авторський внесок, чернетки та пояснення здобувача освіти.
Також учасники ознайомилися з вимогами до декларування використання ШІ та рекомендованими процедурами розгляду можливих порушень академічної доброчесності. Такий розгляд має передбачати повідомлення автора, заслуховування його пояснень, перевірку обставин та ухвалення обґрунтованого рішення з дотриманням принципів неупередженості й справедливості.
Важливою складовою обговорення стало визначення ролі викладачів і студентів у формуванні культури відповідального використання штучного інтелекту. Сучасні цифрові інструменти мають бути засобом підтримки навчання, розвитку критичного мислення та творчого пошуку, а не заміною самостійної інтелектуальної діяльності.
Участь у таких професійних заходах сприяє підвищенню цифрової компетентності педагогічних працівників, розширенню практичних знань здобувачів освіти та вдосконаленню підходів до організації освітнього процесу. Отримані рекомендації можуть бути використані в роботі коледжу під час удосконалення внутрішніх процедур забезпечення академічної доброчесності, організації контрольних заходів та формування відповідального ставлення до результатів навчальної діяльності.
Формування культури академічної доброчесності — це спільна відповідальність викладачів і студентів, основа довіри, об'єктивного оцінювання та якісної освіти.
Ольга ГАЛАЙДІДА,
заступник директора з навчальної роботи